Дичь, парнишка, дичь произошла в моей жизни недавно! Знаешь, я как-то решил поэкспериментировать с наркотиками и попробовать закладки. Друзья рассказывали, как это круто и что можно открыть новые грани своего сознания. И чем черт не шутит, сорвался я на псилоцибиновые грибы. Как говорится, "раз наркоман - всегда наркоман"!
Ну так вот, сижу я значит дома, покупаю эти грибы через даркнет, а потом начинаю фигачить. Вроде все норм, теоретически знал, что это глюкало и будут визуальные галлюцинации, но на практике было жутко круто. Первые полчаса я просто лежал и ржал, все вокруг стало каким-то пиксельным, словно я в компьютерной игре.
Ну и тут на меня спайсик действует, и я начинаю все видеть в радуге цветов! Какие-то космические образы, звезды, а в воздухе летали радужные птицы. Чувствовал себя полностью оторвавшимся от реальности, еще и наркота свою проштамповал успешно.
А потом пришли друзья, которые тоже накатились, и предложили мне присоединиться к их "квесту алкоголиков". Такие пранки у нас в компании обычное дело, но в таком состоянии - это был полнейший безумец. Ну а что, я решил, давайте тогда веселиться!
Там придумали задания, всякие трешовые штуки, и отправили нас по городу. Например, мы должны были сделать селфи с полицейским, пожать руку незнакомцу, а потом уговорить его купить нам гречку или что-то в этом духе. Для этого, естественно, нужно было быть на своей волне, чтобы не забыть, что мы в розыгрыше.
А потом нашлись еще парочка наркованов, которые хотели присоединиться к нашему веселью. Они внесли свой вклад в эту сумасшедшую терку. Один из них показал нам свой поддельный рецепт на десять кг гречки, типа для "лечения", а другой предложил зайти в парк и попытаться покачаться на детской качели. То глюкало действовало на всех по-разному, но какие-то моменты мы все вместе прожили.
Проходили через город, смеялись до слез и даже вспомнили про закладки, которые у нас оставались. На одной из улиц случайно увидели парней, которые замутили свою терку и накатились на героин. Мы решили сделать им пранк и предложили закладку, говоря, что это тоже гречка, но супер-особенная, где-то в глубине нашего сознания мы понимали, что это неправильно, но нам было очень весело.
А потом, когда уже стемнело и город стал светиться огнями, мы решили завершить нашу терку и отправиться домой. Все мы разошлись, каждый со своими глюкалами и впечатлениями. В итоге, эта ночь стала для меня незабываемой.
Теперь, когда я наркоман, понимаю, что это опасно и глупо. Ведь закладки могут повредить здоровье, глюкало может сильно сбить с толку, а пранки часто заканчиваются неприятностями. Терка, в которую я попал, была как раз таким случаем, когда все обернулось безобидным розыгрышем.
И так, парни, я вам советую - не связывайтесь с наркотиками. Лучше ищите альтернативные способы развлечения, которые не связаны с этими вещами. Помните, что жизнь одна и нужно ценить каждый момент, не садясь на глюкало!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
